Граємо з дитиною всією родиною
Часто батьки настільки занепокоєні повсякденними турботами про годування, виховання й догляд за дітьми, що забувають додати до цього списку один з найважливіших пунктів – гру зі своєю дитиною. Цю помилку необхідно виправити.
Чому ігри з дітьми є важливими?
Для дітей гра – головна справа дитинства. Коли дитина бавиться, вона вирішує проблеми розвитку рухових навичок, а також подолання фізичних і психологічних труднощів. Гра – це спосіб пізнання дітьми світу: від обміну іграшками з іншою дитиною до оволодіння навичками дрібної моторики під час побудови пірамідок з кубиків.
Отже, ми розуміємо, чому ігри настільки важливі для дітей, але що вони дають батькам? Ігри з дитиною дають батькам чудову можливість позитивної взаємодії з нею. Вони також можуть здійснити неймовірний вплив на почуття власної гідності дитини.
Перший і найважливіший крок – просто приділити час дитині, дозволити їй узяти ініціативу у свої руки. У даному випадку найголовнішим є час та увага, яку ви можете приділити своїй дитині. Залежно від віку дитини дізнайтесь, в яку гру вона хотіла би пограти. Ваша готовність надати їй роль лідера зміцнить її почуття власної гідності та відведе вам позитивну, допоміжну роль.
Ігри також стверджують самостійність вашої дитини й можуть фактично призвести до меншої напруги в її прагненні домогтись лідерства, дозволяючи самостверджуватися значущим і позитивним способом.
Пограти ввечері цілком можуть зібратися представники всіх поколінь родини. І це той окремий випадок, коли збігаються інтереси всіх. Вся сім’я може грати в старе добре «Лото» або «Доміно». І сенс тут полягає в тому, щоб під час неспішної гри насолодитися спілкуванням один з одним, а не в тому, щоб неодмінно виграти. Тобто один з головних сенсів сімейних ігор – це спілкування і об’єднання членів родини різного віку. Між іншим, у сім’ях, де прийнято проводити час разом у спільних іграх, значно менше конфліктів, ніж у родинах, де немає такої традиції.
Альтернатива телевізору
Що ви зазвичай робите вдома ввечері? Переглядаєте телевізор або гуляєте інтернетом. А що робить дитина? Теж переглядає телепередачі або грає в комп’ютерні ігри. Такий спосіб життя в наш час дуже поширений. Усе б добре, але тонка ниточка довіри між дорослими і дітьми поступово обривається. Однак якщо раніше це відбувалося років у 15-17, то сьогодні може бути і в 5-6 років. Саме сімейне спільне проведення часу має стати доброю традицією, яка подобається всім домашнім. Адже набагато цікавіше пограти з татом, мамою, бабусею і дідусем, братиком і сестричкою, ніж перемикати канали, шукаючи черговий мультик. Поступово всі ваші домочадці звикнуть до того, що суботнього вечора у вас відбуваються милі сімейні посиденьки.
Учимось програвати
Відомо, що діти дуже не люблять програвати. Цього не люблять і дорослі, проте вони вже вміють приховувати від оточення свою прикрість. А малюк, програвши, може плакати, демонструвати переживання, влаштовуючи істерику, і навіть відмовлятися грати далі. Усі дорослі знають, що в житті потрібно вміти програвати. Саме цю фразу ми вимовляємо своїм дітям досить часто. Означає вона те, що треба вміти переживати свою поразку, робити висновки і прагнути наступного разу вже перемогти, стати кращим, досягти своїх цілей. Як і будь-яка інша, ця навичка теж потребує тренування. Тож у домашніх турнірах дитина вчиться того, як треба поводитися в разі програшу. Цілеспрямованість і стійкість, уміння пережити невдачу і зміцніти, щоб рухатися далі – це і є той урок, який дістає малюк з найпростіших настільних ігор.
М'яка підтримка
Між іншим, ігри всією сім’єю позитивно впливають і на самооцінку дитини, за умови, що ви вмієте правильно поводитися з малюком. Це означає не критикувати дитину, не порівнювати її з іншими гравцями, не квапити малюка. Тоді в нього неодмінно виникне бажання пограти ще. Але якщо ви постійно обсмикуватимете дитину, говоритимете, що вона «ще не доросла», «постійно гальмує», що їй треба «ще в іграшки грати, а не в ігри з дорослими», то такі слова дуже ранять його і взагалі відохотять грати. Підтримуйте малюка, хваліть за винахідливість і ерудицію, уважність і хорошу пам’ять, швидкість реакції і вміння висловлювати свою точку зору. Тим самим ви сприятимете підвищенню дитячої самооцінки. Але ваша підтримка має бути м’якою і ненав’язливою.
Гра за правилами
Користь спільних сімейних ігор полягає не лише в спілкуванні або «відриві» від телевізора. Існує ще кілька переваг. Наприклад, завдяки грі дитина засвоює вміння діяти за правилами, дотримуватися заздалегідь обумовленого алгоритму. Це допомагає малюкові в реальному житті, адже там на кожному кроці зустрічаються саме такі завдання. Крім того, дитина, яка вміє діяти за правилами, рідше ламає рамки поведінки і вдома, і в дитячому саду. Не даремно психологи рекомендують батькам неслухняних малюків грати в ігри з правилами. А в домашніх умовах вчитися діяти за правилами дуже добре, тому що є підтримка близьких.
.Закласти традицію сімейних ігор
Оберіть ігри, які підійдуть для будь-якого віку і будуть цікаві всім без винятку членам вашої родини. Домовтеся про те, якого дня буде організована сімейна гра. Важлива умова при цьому – ніхто не повинен нікуди поспішати.
Намагайтеся створити позитивну атмосферу, стежити, щоб не було конфліктів.
Не критикуйте того, хто програє.
У які ігри пограти всією родиною?
Спільні ігри відіграють важливу роль у вихованні дітей. Щасливі спогади з дитинства зберігаються на все життя. Так зароджується сімейні традиції, які передаються з покоління в покоління, і формуються сімейні цінності.
Гра "Крокодил"
Відмінно підходить для сімейного дозвілля. Для неї потрібно як мінімум чотири людини. Гравці діляться на дві команди. Перша команда загадує якесь слово, наприклад, «літак». Потім вони викликають одного будь-якого гравця з протилежної команди і повідомляють йому загадане слово. Завдання цього учасника гри – не промовляючи жодного слова, в пантомімі зобразити для своєї команди задуманий предмет так, щоб вона його вгадала. Команда може задавати питання, на які можна відповісти «так» чи «ні». Гравець робить це кивком голови. Коли слово вгадано, команди міняються ролями.
Абракадабра
Гра на уважність
Одна людина ховає певний предмет, а решта гравців виходять в іншу кімнату.
Той, хто ховає, бере шматочок тканини й ховає його в кімнаті так, щоб її маленький фрагмент залишався на видному місці, визирав звідки-небудь.
Решта гравців входять у кімнату й шукають захований шматочок тканини. Правило каже, що гравці нічого не можуть чіпати руками, а тільки шукати очима.
Після того як гравець побачив тканину, він вигукує «Абракадабра» й не каже нікому, де вона захована. Решта гравців продовжують шукати шматочок тканини й теж вигукують «Абракадабра», коли знаходять його.
Усі гравці повинні знайти шматочок тканини, а той, хто знайшов першим, буде ховати в наступному раунді.
