Психоемоційна підтримка: як упоратися із «Синдромом річниці»
«Синдром» або «ефект річниці» – повторне переживання того, що колись травмувало. Ефект цей є природним, але дуже непростим етапом у переживанні травматичного досвіду. Реакція людини на річницю може тривати кілька днів або навіть тижнів, а тому важливо розуміти, що відбувається саме зараз і якими методами можна підтримати себе та близьких.
Для більшості українців 24 лютого вже ніколи не буде звичною датою. Це нормальна реакція здорової психіки. Як нам не хотілося ізолюватися – не вдасться. 24 лютого настав. Важливо пам'ятати, що тривога нагадує про вашу вразливість і ви можете підготуватися до того, до чого не були готові рік тому.
Сьогодні ви сильніші на рік і зараз вам допоможе підготовка, а саме: зібрати тривожну валізу, заправити авто, поговорити з рідними про плани, якщо ситуація погіршиться. Бути в контексті – це нормально.
Важливо знати, чому в нас виникають ті чи інші емоції та стани.
Травматична подія, яку довелося пережити – вже автоматично спричиняє в нас асоціативний ряд – імпринтинг. Він може бути негативним або ж позитивним, залежно від того, які події запамʼяталися. Увага людини працює вибірково: ми запамʼятовуємо окремі деталі, що стають тригерами. Вони й будуть запускати реакцію, що побудована на асоціаціях. Нагадуваннями можуть бути сама дата, кінець зими, новини – і ось тривога знову з нами.
Сприйняття населенням теперішньої ситуації і готовності діяти можна умовно розділити на три типи: паніка, витіснення, дія.
Тип «витіснення». Люди відкидають інформацію, повторюють всім, що все буде гаразд, нічого страшного не станеться.
Плюс у тому, що їхня емоційна сфера перебуває у стабільному стані. Мінус – вони можуть бути непідготовленими до прийняття адекватних рішень. Тому тут важливо продумати – якщо раптом щось станеться, як я діятиму!
Тип «паніка». У таких людей проявляються апатія, роздратування, ненависть, підвищена тривожність. А що більше емоцій, то менше раціонального мислення.
Тип «дія». Люди раціонально, адекватно сприймають ситуацію з відповідними проявами емоцій, можуть допомоготи і собі та іншим.
Що потрібно робити для зниження таких настроїв?
- Визначити, до якого типу належите – і вжити відповідних заходів.
- Дозувати інформаційний шум та не обговорювати тривожну інформацію з родичами, близькими, колегами, дітьми
- Намагатися самостійно аналізувати інформацію, а не слухати аналіз інших.
- Прописати для себе та рідних послідовність дій під час екстремальних ситуацій. Покрокова реакція дозволить подолати страх, який у будь-якому випадку буде присутнім, якщо прийде якесь лихо і ми не зможемо раціонально мислити.
- Продумати коло своєї підтримки, кому ви зателефонуєте, до кого звернетеся у разі виникнення неприємних відчуттів.
- Повторювати: це був минулий рік, він пройшов. Це вже новий рік, новий лютий.
- Дати собі право проживати емоції так, як відчуваєте. Назвіть свої емоції та прийміть їх. Назвіть свої емоції та прийміть їх.
- Дозволити собі день не читати повідомлення та новини. Припиніть нескінченно гортати стрічку в телеграм-каналах та соціальних мережах. Якщо трапиться щось важливе – повірте, вам обов'язково повідомлять.
- Подбати про себе. Достатня кількість води, збалансоване харчування, здоровий сон, прогулянки на свіжому повітрі, вітаміни та помірні фізичні навантаження дозволять почуватися значно ліпше, і відповідно, додасться емоційних сил.
- Збирати історії, які вас надихають і змушують пишатися Україною та співвітчизниками.
- Не нехтувати допомогою психолога. Війна – це не нормально. І наше завдання – до її завершення залишитися психологічно здоровими.
- Подумати про свій «Переможний день». Перемога України буде обов'язково! Тому вже зараз замисліться: «З якими власними перемогами я зустріну цю омріяну подію»?
